Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

псячий

Пся́чий, -ча, -че

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. псячий — пся́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. псячий — -а, -е. Прикм. до пес 1). Псяча відданість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. псячий — ПСЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до пес 1. З псячого хвоста сита не буде (Сл. Б. Грінченка); Найліпшим приписом мав бути широкий пояс, вив'язаний із псячої куделі (Ю. Винничук).  Словник української мови у 20 томах
  4. псячий — пся́чий (песя́чий) собачий (м, ср, ст): Його очі миттєво перестали бути запопадливими та “псячими”. Навпаки, в них ледь-ледь зблиснули справді хижі вогники досвідченого звіра...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. псячий — Пся́чий, -а, -е = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.  Словник української мови Грінченка