= песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
псячий —
пся́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
псячий —
-а, -е. Прикм. до пес 1). Псяча відданість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
псячий —
ПСЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до пес 1. З псячого хвоста сита не буде (Сл. Б. Грінченка); Найліпшим приписом мав бути широкий пояс, вив'язаний із псячої куделі (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
псячий —
пся́чий (песя́чий) собачий (м, ср, ст): Його очі миттєво перестали бути запопадливими та “псячими”. Навпаки, в них ледь-ледь зблиснули справді хижі вогники досвідченого звіра...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
псячий —
Пся́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)