псячий

ПСЯ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до пес 1.

З псячого хвоста сита не буде (Сл. Б. Грінченка);

Найліпшим приписом мав бути широкий пояс, вив'язаний із псячої куделі (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. псячий — пся́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. псячий — -а, -е. Прикм. до пес 1). Псяча відданість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. псячий — пся́чий (песя́чий) собачий (м, ср, ст): Його очі миттєво перестали бути запопадливими та “псячими”. Навпаки, в них ледь-ледь зблиснули справді хижі вогники досвідченого звіра...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. псячий — Пся́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. псячий — Пся́чий, -а, -е = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.  Словник української мови Грінченка