пуд

Пуд, пу́да, в пу́ді; пуди́, -ді́в

Значення в інших словниках

1. пуд — Пуд: — страх; [V] — страх; давати пуду: страшити, лякати [IV] — Пу́ду давати: лякати, страшити [21] пуду давати (21, 425) – “страшити, лякати”; [ІЦ-2006] — Пуд (пор. польсь.  Словник з творів Івана Франка
2. пуд — пуд 1 іменник чоловічого роду міра ваги пуд 2 іменник чоловічого роду страх діал.  Орфографічний словник української мови
3. пуд — А. Одиниця маси, що дорівнює 40 фунтам (близько 16,4 кг); застосовувалась в Україні, Росії, Білорусі.  Літературне слововживання
4. пуд — I -а; род. мн. пудів і заст. пуд; ч. У Росії, Білорусії та Україні до запровадження Метричної системи мір – міра ваги, що дорівнювала 40 фунтам (близько 16,4 кг). || Велика кількість чого-небудь; щось дуже важке. II -у, ч., діал. Страх. Наганяти пуду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пуд — ПУД¹, а; род. мн. пудів і заст. пуд; ч. У Росії, Білорусії та в Україні до запровадження метричної системи мір – міра ваги, що дорівнює 40 фунтам (близько 16,4 кг). Круто повернувся [Турн] і камінь пудів в п'ять підняв (І.  Словник української мови у 20 томах
6. пуд — Страх, переляк  Словник застарілих та маловживаних слів
7. пуд — (не оди́н (до́брий)) пуд со́лі з’ї́сти з ким. Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т. ін. Мораль: раніш, як братися за роман, треба з’їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М.  Фразеологічний словник української мови
8. пуд — I. Пуд, -да м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113. --------------- II. Пуд, -ду м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду. Лукаш. 143.  Словник української мови Грінченка