пуд
ПУД¹, а; род. мн. пудів і заст. пуд; ч.
У Росії, Білорусії та в Україні до запровадження метричної системи мір – міра ваги, що дорівнює 40 фунтам (близько 16,4 кг).
Круто повернувся [Турн] і камінь пудів в п'ять підняв (І. Котляревський);
На млині Івана Семеновича чекала велика прикристь: замість шести пудів за три останні лекції видали всього лише три пуди (М. Івченко);
Останні пуди заробленого борошна й свої маленькі червінці він віддав учителеві й витрачав на книжки та папір (В. Підмогильний);
– Шабля в Палія у п'ять пуд – така важка (Д. Мордовець);
Нескінченними поїздами вивозили [фашисти] на захід руду, чавун, вугілля. Вивозили мільони пудів награбованого цукру, пшениці, ячменю (О. Довженко);
// Велика кількість чого-небудь; щось дуже важке.
– Що за диво! Відразу немов десь пудами пригнало ту кип'ячку, так і чути, що з усіх боків преться і тиснеться до ями (І. Франко);
Коні .. борсалися в тванюці по самі груди. Колеса ледве обертались, вивертаючи пуди в'язкого чорнозему (О. Гончар).
ПУД², у, ч., діал.
Страх.
Словник української мови (СУМ-20)