пуделко
ПУДЕ́ЛКО, а, с., діал.
Зменш.-пестл. до пу́дло.
– А що зробиш з твоїми метеликами? – Буду їх у пуделку держати (О. Кобилянська);
На маленькому столику з пуделком пудри, флаконами одеколону та парфумів і ще якимось туалетним дріб'язком стояло велике дзеркало (Б. Антоненко-Давидович);
Сопліца повагом підходить до ридвану, Пуделко дістає, де сховано пляшки (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)