пугу —
пу́гу́ вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
пугу —
пугу-пугу, виг. 1》 Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. 2》 Умовне привітання у запорізьких козаків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пугу —
ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що передає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу (П. Чубинський); Кругом по гаю щебечуть солов'ї, аж луна розлягається; деколи й пугач скаже своє смутне “пугу!” (П.
Словник української мови у 20 томах