Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пунктуальний

Пунктуа́льний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пунктуальний — пунктуа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пунктуальний — див. АКУРАТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. пунктуальний — -а, -е. Дуже точний, акуратний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пунктуальний — ПУНКТУА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже точний, акуратний. Поспішним кроком подалася [Целя] до пошти, боячись, щоб і так уже не зустріли її понурі погляди і закиди пунктуальної, як машина, пані Грозицької (І. Франко); На сани сіли всі, вся комуна.  Словник української мови у 20 томах
  5. пунктуальний — ТО́ЧНИЙ (який суворо дотримується встановленого порядку, певних строків тощо), АКУРА́ТНИЙ, ПУНКТУА́ЛЬНИЙ. (Сусана:) Щастя? А що ви звете щастям? Адже ж ви поет, а поет повинен бути точним. І знати ціну словам (І.  Словник синонімів української мови