пхинькати

Пхи́нькати і пхи́кати, -каю, -каєш

Значення в інших словниках

1. пхинькати — пхи́нькати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пхинькати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. пхинькати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що пхикати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пхинькати — ПХИ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що пхи́кати 1. – Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, – кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (М. Коцюбинський); Бейбі червоніє легко-легко, починає пхинькати і жаліється, що з неї сміються (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
5. пхинькати — пхи́нькати → пхенькати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пхинькати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. пхинькати — Пхинькати, -каю, -єш гл. = пхикати. Желех.  Словник української мови Грінченка