Значення в інших словниках
-
пхинькати —
пхи́нькати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
пхинькати —
див. плакати
Словник синонімів Вусика
-
пхинькати —
ПХИ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що пхи́кати 1. – Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, – кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (М. Коцюбинський); Бейбі червоніє легко-легко, починає пхинькати і жаліється, що з неї сміються (Мирослав Ірчан).
Словник української мови у 20 томах
-
пхинькати —
пхи́нькати → пхенькати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пхинькати —
ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
пхинькати —
Пхи́нькати і пхи́кати, -каю, -каєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пхинькати —
Пхинькати, -каю, -єш гл. = пхикати. Желех.
Словник української мови Грінченка