піддашок —
підда́шок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
піддашок —
-шка, ч. Те саме, що піддашшя 1-3). || у сполуч. зі сл. рука, долоня. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піддашок —
ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1–3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам'яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Панас Мирний); Хати Лівобережної України ..
Словник української мови у 20 томах
піддашок —
ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею).
Словник синонімів української мови
піддашок —
ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1-3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам’яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Мирний, IV, 1955, 329); Хати Лівобережної України..
Словник української мови в 11 томах
піддашок —
піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.) 1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками. 2. Простір під звисом даху на фасаді будівлі.
Архітектура і монументальне мистецтво