Орфографічний словник української мови

піддашок

підда́шок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піддашок — -шка, ч. Те саме, що піддашшя 1-3). || у сполуч. зі сл. рука, долоня. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піддашок — ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1–3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам'яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Панас Мирний); Хати Лівобережної України ..  Словник української мови у 20 томах
  3. піддашок — ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею).  Словник синонімів української мови
  4. піддашок — Підда́шок, -шка; -да́шки, -шків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. піддашок — ПІДДА́ШОК, шка, ч. Те саме, що підда́шшя 1-3. Перший [будинок] був оточений кругом піддашком з високими кам’яними стовпами, вицяцькованими всякими штучними візерунками (Мирний, IV, 1955, 329); Хати Лівобережної України..  Словник української мови в 11 томах
  6. піддашок — піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.) 1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками. 2. Простір під звисом даху на фасаді будівлі.  Архітектура і монументальне мистецтво