підпорядкованість —
підпорядко́ваність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
підпорядкованість —
[п'ідпор'адкован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
підпорядкованість —
-ності, ж. 1》 Залежність від кого-, чого-небудь. 2》 Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підпорядкованість —
ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. Простежується боротьба двох тенденцій в історії університетів. Одна з них пов'язана з певною автономією університетів, інша – з підпорядкованістю державі (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
підпорядкованість —
ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. 2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого.
Словник української мови в 11 томах