підпорядкованість

підпорядко́ваність

-ності, ж.

1》 Залежність від кого-, чого-небудь.

2》 Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого.

Значення в інших словниках

1. підпорядкованість — підпорядко́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підпорядкованість — [п'ідпор'адкован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. Простежується боротьба двох тенденцій в історії університетів. Одна з них пов'язана з певною автономією університетів, інша – з підпорядкованістю державі (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. підпорядкованість — Підпорядко́ваність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. 2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого.  Словник української мови в 11 томах