1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підпорядкованість

підпорядко́ваність

-ності, ж.

1》 Залежність від кого-, чого-небудь.

2》 Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпорядкованість — підпорядко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпорядкованість — [п'ідпор'адкован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. Простежується боротьба двох тенденцій в історії університетів. Одна з них пов'язана з певною автономією університетів, інша – з підпорядкованістю державі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. підпорядкованість — Підпорядко́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. 2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Словник української мови в 11 томах