підпорядкованість
підпорядко́ваність
[п'ідпор'адкован'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпорядкованість — підпорядко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підпорядкованість — -ності, ж. 1》 Залежність від кого-, чого-небудь. 2》 Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. Простежується боротьба двох тенденцій в історії університетів. Одна з них пов'язана з певною автономією університетів, інша – з підпорядкованістю державі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- підпорядкованість — Підпорядко́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підпорядкованість — ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь. 2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Словник української мови в 11 томах