підстилати —
підстила́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
підстилати —
-аю, -аєш і підстеляти, -яю, -яєш, недок., підстелити, -стелю, -стелиш і рідко підіслати, підстелю, підстелеш, док., перех. і без додатка. 1》 Стелити, класти що-небудь під когось, щось. 2》 Розміщуватися, залягати безпосередньо під геологічною породою, ґрунтовим шаром і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підстилати —
ПІДСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і рідко ПІДІСЛА́ТИ, підстелю́, підсте́леш, док., що і без дод. 1. Стелити, класти що-небудь під когось, щось. Марта дістає .. свиту й підстеляє свекрусі під голову (С.
Словник української мови у 20 томах
підстилати —
ПІДКЛАДА́ТИ (за допомогою чогось робити що-небудь вищим, зручнішим для сидіння, лежання тощо), ПІДСТИЛА́ТИ, ПІДСТЕЛЯ́ТИ, ПІДМО́ЩУВАТИ розм. — Док.: підкла́сти, підстели́ти, підіслати, підмости́ти.
Словник синонімів української мови
підстилати —
ПІДСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і рідко ПІДІСЛА́ТИ, підстелю́, підсте́леш, док., перех. і без додатка. 1. Стелити, класти що-небудь під когось, щось.
Словник української мови в 11 томах
підстилати —
Підстила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Словник української мови Грінченка