підстилати
ПІДСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і рідко ПІДІСЛА́ТИ, підстелю́, підсте́леш, док., перех. і без додатка.
1. Стелити, класти що-небудь під когось, щось.
Поки донесли до церкви, то аж дванадцять разів зостановлялися читати євангелія і усякий раз підстилали бумажний платок (Кв.-Осн., II, 1956, 97);
Марта дістає.. свиту й підстеляє свекрусі під голову (Вас., III, 1960, 77);
Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив! (Укр.. присл.., 1955, 273);
Це Тоня своєю бригадирською владою заставила їх чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть… (Гончар, Тронка, 1963, 322).
2. Розміщуватися, залягати безпосередньо під геологічною породою, грунтовим шаром і т. ін.
Шар глини підстилає пісок.
Словник української мови (СУМ-11)