підстилати
Підстила́ти, -ла́ю, -єш
сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Словник української мови ГрінченкаПідстила́ти, -ла́ю, -єш
сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Словник української мови Грінченка