піпетка —
піпе́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
піпетка —
[п'іпетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток
Орфоепічний словник української мови
піпетка —
-и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання рідини і випускання її краплями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піпетка —
Крапельничка
Словник чужослів Павло Штепа
піпетка —
ПІПЕ́ТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (з навч. літ.); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа... (С. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
піпетка —
ПІПЕ́ТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа… (С. Ол., Вибр., 1959, 258).
Словник української мови в 11 томах