піпетка

ПІПЕ́ТКА, и, ж.

Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями.

Закапування крапель в очі провадять піпеткою (з навч. літ.);

Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа... (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. піпетка — піпе́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. піпетка — [п'іпетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток  Орфоепічний словник української мови
3. піпетка — -и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання рідини і випускання її краплями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піпетка — Крапельничка  Словник чужослів Павло Штепа
5. піпетка — Піпе́тка, -тки, -тці; -пе́тки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. піпетка — ПІПЕ́ТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа… (С. Ол., Вибр., 1959, 258).  Словник української мови в 11 томах