пірнути —
(зануритися у воду) впірнути, упірнути, нирнути, поринути, (скочивши) шубовснути// діал. дати нурка.
Словник синонімів Полюги
пірнути —
пірну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пірнути —
-ну, -неш, док. Однокр. до пірнати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пірнути —
ПІРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до пірна́ти. От-от доплив [рибалонька]. Пірнув, виринає – І утоплену Ганнусю На берег виносить (Т. Шевченко); Червоний чобіт став на самий берег і пірнув у воду (І. Нечуй-Левицький); Літак ..
Словник української мови у 20 томах
пірнути —
пори́ну́ти (пірну́ти) / порина́ти (пірна́ти) з голово́ю в що. Повністю, цілком віддатися чому-небудь, захопитися чимсь. Я поринув з головою в театр, вбираючи в себе все багатство народних мелодій (Минуле укр.
Фразеологічний словник української мови
пірнути —
ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися.
Словник синонімів української мови
пірнути —
ПІРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до пірна́ти. От-от доплив [рибалонька]. Пірнув, виринає — І утоплену Ганнусю На берег виносить (Шевч., І, 1963, 161); Червоний чобіт став на самий берег і пірнув у воду (Н.-Лев., II, 1956, 62); Літак..
Словник української мови в 11 томах
пірнути —
Пірнути см. пірнати.
Словник української мови Грінченка