Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

радіотелеграф

Радіотелегра́ф, -фа; -гра́фи, -фів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. радіотелеграф — радіотелегра́ф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. радіотелеграф — -у, ч. 1》 Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. 2》 Установа, яка здійснює такий зв'язок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. – Це, бачите, невеличкий .. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Ю. Смолич). 2. Установа, яка здійснює такий зв'язок.  Словник української мови у 20 томах
  4. радіотелеграф — радіотелегра́ф (від радіо... і телеграф) безпроводовий телеграф, який передає повідомлення кодом (напр., азбукою Морзе) за допомогою радіохвиль.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв’язку по радіо. — Це, бачите, невеличкий.. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Смолич, І, 1958, 64). 2. Установа, яка здійснює такий зв’язок.  Словник української мови в 11 томах