радіотелеграф
РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч.
1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо.
– Це, бачите, невеличкий .. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Ю. Смолич).
2. Установа, яка здійснює такий зв'язок.
Словник української мови (СУМ-20)