Значення в інших словниках
-
райця —
ра́йця іменник чоловічого роду, істота радник; член магістрату іст.
Орфографічний словник української мови
-
райця —
-і, ч. 1》 заст. Радник. 2》 іст. Ратман, член магістрату.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
райця —
РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату; радця. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
-
райця —
РА́ДНИК (службова особа; особа, що займає цю посаду), ПОРА́ДНИК, РА́ДЦЯ (РА́ЙЦЯ) заст. Радник міністерства відразу перейшов до справи; На ранок Стефан Потоцький зібрав своїх військових порадників (Я.
Словник синонімів української мови
-
райця —
РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
райця —
рос. райца виборна посадова особа, член магістрату в містах України за часів феодалізму, радник. Інша назва-ратман.
Eкономічна енциклопедія
-
райця —
Райця, -ці м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Словник української мови Грінченка