райця
Райця, -ці
м.
1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Словник української мови ГрінченкаРайця, -ці
м.
1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Словник української мови Грінченка