райця
РА́ЙЦЯ, і, ч.
1. заст. Радник.
2. іст. Ратман, член магістрату; радця.
В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)РА́ЙЦЯ, і, ч.
1. заст. Радник.
2. іст. Ратман, член магістрату; радця.
В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)