Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

реабілітований

Реабіліто́ваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. реабілітований — реабіліто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. реабілітований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до реабілітувати. || реабілітовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реабілітований — РЕАБІЛІТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до реабілітува́ти. [Віктор:] Ви?! Той самий?.. [Антін:] Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (О. Левада); // реабіліто́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  4. реабілітований — РЕАБІЛІТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до реабілітува́ти. [Віктор:] Ви?! Той самий?.. [Антін:] Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (Лев., Нові п’єси, 1956, 102); // реабіліто́вано, безос.  Словник української мови в 11 томах