реабілітований
РЕАБІЛІТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до реабілітува́ти.
[Віктор:] Ви?! Той самий?.. [Антін:] Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (О. Левада);
// реабіліто́вано, безос. пред.
Якось гімназист Зося, бешкетуючи.., ненароком влучив квачем у царський портрет. Бешкетника після батьківської випарки за добрий подарунок директорові гімназії було повністю реабілітовано (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)