редукція —
Реду́кція: — зниження, зменшення [44-1]
Словник з творів Івана Франка
редукція —
реду́кція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
редукція —
-ї, ж. 1》 Зведення в процесі дослідження одного явища до іншого з метою спрощення та порівняння. || спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
редукція —
(від лат. reductio — відступ) — метод музичного аналізу, який запропонував Х.Шенкер. За цією теорією структура музичного твору є ієрархією рівнів (шарів)...
Словник-довідник музичних термінів
редукція —
РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес або дія, що приводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак.
Словник української мови у 20 томах
редукція —
реду́кція (від лат. reductio – повернення, відновлення) 1. Процес або дія, що спричинює зменшення, спрощення чогось. 2. Відновлення елемента з окислу, звільнення його від кисню (відняття електронів ним).
Словник іншомовних слів Мельничука
редукція —
1. в логіці пошук такого судження, з якого випливає судження, визнане нами за істинне; 2. зведення складного до простішого в інтересах наукового аналізу.
Універсальний словник-енциклопедія
редукція —
РЕДУКЦІЯ — в предметному розумінні Р. — це дії або процеси а) зменшення об'єктів (аж до їх зникнення), зменшення певної кількості (величини); б) відновлення об'єкта, його властивостей, стану; в) спрощення структури об'єкта. Термін "Р.
Філософський енциклопедичний словник
редукція —
РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об’єктів, ознак.
Словник української мови в 11 томах
редукція —
рос. редукция 1. Зменшення, послаблення чого-небудь. 2. Зведення складного до більш простого, доступного для аналізу або розв'язання. 3. Падіння курсу валют, цінних паперів і цін на товари.
Eкономічна енциклопедія