редута Реду́та, -ти; -ду́ти, -ду́т (ж. р.; фр. la redoute) Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках редута — див. окоп Словник чужослів Павло Штепа редута — Редута, -ти ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9. Словник української мови Грінченка