резиґнувати —
Резиґнувати (з чого?). Усуватися від виконання офіційних обов’язків, складати з себе повноваження. І так повстає суперечка між Галичанами і Буковинцями під час дискусії над вибором комісії...
Українська літературна мова на Буковині
резиґнувати —
-ую, -уєш, книжн., заст. Цілковито підкорятися долі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
резиґнувати —
РЕЗИҐНУВА́ТИ.
Словник української мови у 20 томах
резиґнувати —
резиґнува́ти відмовлятися (ст): Пропоную: всі на дансінґ! З чаю резиґнуємо (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт