Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

резонно

Резо́нно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. резонно — резо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. резонно — Присл. до резонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резонно — Слушно, переконливо, довідно, узасаднено, обгрунтовано  Словник чужослів Павло Штепа
  4. резонно — РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний. Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають поваги й чуйності до себе та своїх смаків (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. резонно — РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний. Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають, поваги й чуйності до себе та своїх смаків (Гончар, Тронка, 1963, 84)...  Словник української мови в 11 томах