резонно
РЕЗО́ННО.
Присл. до резо́нний.
Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають поваги й чуйності до себе та своїх смаків (О. Гончар);
Хлопець цілком резонно міркував, що раз уже сестра намалювала це обличчя, то воно, безперечно, заслуговує на увагу (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)