резонно

РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний.

Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають, поваги й чуйності до себе та своїх смаків (Гончар, Тронка, 1963, 84);

Хлопець цілком резонно міркував, що раз уже сестра намалювала це обличчя, то воно, безперечно, заслуговує на увагу (Собко, Біле полум’я, 1952, 248).

Значення в інших словниках

1. резонно — резо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. резонно — Присл. до резонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резонно — Слушно, переконливо, довідно, узасаднено, обгрунтовано  Словник чужослів Павло Штепа
4. резонно — РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний. Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають поваги й чуйності до себе та своїх смаків (О.  Словник української мови у 20 томах
5. резонно — Резо́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)