Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

релігійний

Релігі́йний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. релігійний — (який стосується релігії) духовний, конфесійний.  Словник синонімів Полюги
  2. релігійний — релігі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. релігійний — (- догми) теологічний;(- літературу) духовний; (хто) богомільний, віруючий, ір. святий та божий.  Словник синонімів Караванського
  4. релігійний — [реил'іг’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. релігійний — -а, -е. 1》 Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2》 Який вірить у Бога; віруючий, богомільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. релігійний — Побожний  Словник чужослів Павло Штепа
  7. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до релігії. Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв'язані з культом родючості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  8. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), ДУХО́ВНИЙ, КОНФЕСІ́ЙНИЙ. На стінах висіли картини релігійних і буколічних сюжетів (Ю.  Словник синонімів української мови
  9. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до релігії. Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв’язані з культом родючості (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах