ремиґати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Відригувати та повторно пережовувати проковтнуту їжу (про деяких жуйних тварин). 2》 вульг. Їсти що-небудь (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ремиґати —
РЕМИҐА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Відригувати та повторно пережовувати проковтнуту їжу (про деяких жуйних тварин). Гей, із-за гори, із-за кручі, Скриплять вози, йдучи, Вози скриплять, ярма риплять, Воли ремиґають (з народної пісні); Чорні важкі буйволи...
Словник української мови у 20 томах
ремиґати —
РЕМИҐА́ТИ (про деяких жуйних тварин), ЖУВА́ТИ ЖУ́ЙКУ, РУМИҐА́ТИ діал. Ідуть його воли, Воли половії, Ідуть, ремиґають (Т. Шевченко); Старий гладив теплу шию корови, що смачно жувала жуйку (Я. Гримайло); Тихо... Чути лиш, як румиґає худоба (Г. Хоткевич).
Словник синонімів української мови
ремиґати —
Ремиґати, -ґаю, -єш гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453. 2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. см. розремиґатися.
Словник української мови Грінченка