ремиґати

Значення в інших словниках

1. ремиґати — ремиґа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ремиґати — див. їсти Словник синонімів Вусика
3. ремиґати — -аю, -аєш, недок. 1》 Відригувати та повторно пережовувати проковтнуту їжу (про деяких жуйних тварин). 2》 вульг. Їсти що-небудь (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ремиґати — РЕМИҐА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Відригувати та повторно пережовувати проковтнуту їжу (про деяких жуйних тварин). Гей, із-за гори, із-за кручі, Скриплять вози, йдучи, Вози скриплять, ярма риплять, Воли ремиґають (з народної пісні); Чорні важкі буйволи... Словник української мови у 20 томах
5. ремиґати — РЕМИҐА́ТИ (про деяких жуйних тварин), ЖУВА́ТИ ЖУ́ЙКУ, РУМИҐА́ТИ діал. Ідуть його воли, Воли половії, Ідуть, ремиґають (Т. Шевченко); Старий гладив теплу шию корови, що смачно жувала жуйку (Я. Гримайло); Тихо... Чути лиш, як румиґає худоба (Г. Хоткевич). Словник синонімів української мови
6. ремиґати — Ремиґати, -ґаю, -єш гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453. 2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. см. розремиґатися. Словник української мови Грінченка