ремісникувати —
ремісникува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
ремісникувати —
див. працювати
Словник синонімів Вусика
ремісникувати —
-ую, -уєш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ремісникувати —
РЕМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.). – Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
ремісникувати —
РЕМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.). — Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (Тулуб, Людолови, І, 1957, 118).
Словник української мови в 11 томах