ремісникувати

РЕМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Займатися ремеслом (у 1 знач.).

– Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. ремісникувати — ремісникува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ремісникувати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. ремісникувати — -ую, -уєш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ремісникувати — Ремісникува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ремісникувати — РЕМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Займатися ремеслом (у 1 знач.). — Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (Тулуб, Людолови, І, 1957, 118).  Словник української мови в 11 томах