реторта —
рето́рта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
реторта —
-и, ж. 1》 Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушоподібної форми з довгим носиком, повернутим убік. 2》 Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реторта —
РЕТО́РТА, и, ж. 1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушоподібної форми з довгим носком, повернутим убік; використовується для перегону й розкладення речовини нагріванням. Пили мовчки. Стежили за тим, що відбувалося на столі.
Словник української мови у 20 томах
реторта —
рето́рта (від лат. retortus – повернутий назад) 1. Посудина грушовидної форми з повернутим у бік носком для перегонки й розкладення речовини нагріванням. 2. Вогнетривка посудина різних форм, у якій нагрівають матеріали в промислових печах.
Словник іншомовних слів Мельничука
реторта —
Хіміч. посуд із рухомою шийкою і кришкою, апарат, який використовують у лабораторіях для перегонки та дистиляції; р. алхіміків наз. алембік.
Універсальний словник-енциклопедія
реторта —
РЕТО́РТА, и, ж. 1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладення речовини нагріванням. Пили мовчки. Стежили за тим, що відбувалося на столі.
Словник української мови в 11 томах