Значення в інших словниках
-
ритміка —
ри́тміка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ритміка —
(від гр. rhythmіkos — співрозмірний, рівномірний) 1) наука про ритм 2) ознака віршової мови і ритмічної прози, що досягається певним розподілом наголошення.
Словник стилістичних термінів
-
ритміка —
[ритм'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і
Орфоепічний словник української мови
-
ритміка —
-и, ж. 1》 Сукупність усіх конкретних виявів ритму. 2》 Наука про ритм та його закономірності. Закони ритміки. || Розділ віршування, що вивчає природу віршового ритму, принципи й методику його аналізу. 3》 Система фізичних вправ із музичним супроводом, призначених для виховання відчуття ритму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ритміка —
1. Теорія ритму, один з основних розділів античної теорії музики. 2. Сукупність виявів ритму в музиці. 3. Система вправ, навчальний предмет, який має на меті розвиток ритмічного почуття.
Словник-довідник музичних термінів
-
ритміка —
РИ́ТМІКА, и, ж. 1. Сукупність усіх конкретних виявів ритму. У жартівливих піснях наспівного типу ритміка змінюється доволі часто (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ритміка —
ри́тміка (від грец. ρυθμικός – співрозмірний, рівномірний) 1. Вчення про ритм. 2. Сукупність усіх конкретних виявів ритму окремого твору, творчості композитора в цілому, музичного жанру тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ритміка —
РИ́ТМІКА, и, ж. 1. Сукупність усіх конкретних виявів ритму. Пісня допомагала людям дружно працювати і справляти обряди і в свою чергу успадкувала від них ритміку трудових процесів (Деякі пит. поет. майстерн.
Словник української мови в 11 томах