Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розважний

Розва́жний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розважний — (здатний продумано виконувати щось) розсудливий, поміркований, тверезий, книжн. раціоналістичний.  Словник синонімів Полюги
  2. розважний — розва́жний прикметник розважливий розважни́й 1 прикметник для розваг; на вагу розважни́й 2 прикметник якого можна ділити на частини  Орфографічний словник української мови
  3. розважний — Розсудливий, (що знає міру) поміркований, обачний, обачливий; (крок) виважений; (- мову) обдуманий, обміркований, розумний.  Словник синонімів Караванського
  4. розважний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
  5. розважний — -а, -е. Те саме, що розважливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розважний — РОЗВАЖНИ́Й¹, а́, е́. Який може розважати (у 2 знач.). РОЗВАЖНИ́Й², а́, е́. Якого можна ділити на частини, розважувати (див. розва́жувати¹). РОЗВА́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що розва́жливий.  Словник української мови у 20 томах
  7. розважний — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови
  8. розважний — РОЗВА́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що розва́жливий. Завжди розважна і спокійна, вона, як тільки ввійшла, нервово запитала: — У в-вас х-х-тось є?...  Словник української мови в 11 томах
  9. розважний — Розважний, -а, -е Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.  Словник української мови Грінченка