розвертати —
розверта́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розвертати —
див. повертати
Словник синонімів Вусика
розвертати —
-аю, -аєш, недок., розвернути, -верну, -вернеш, док., перех. 1》 Руйнувати, знищувати що-небудь. || безос. || Розриваючи, вивертати в різні боки. || безос. 2》 розм. Розправляти що-небудь згорнуте, скручене. || Розкладати що-небудь складене.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвертати —
Розвивати, розвинути, порозвивати, розгортати, розгорнути, порозгортати. (див. противн. завертати)
Словник чужослів Павло Штепа
розвертати —
РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (К.
Словник української мови у 20 томах
розвертати —
РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
розвертати —
РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (Горд., Дівчина..
Словник української мови в 11 томах
розвертати —
Розвертати, -таю, -єш сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта. Кв. II. 268. 2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне? Рудч. Ск. І. 65.
Словник української мови Грінченка