розвертати

розверта́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. розвертати — див. повертати  Словник синонімів Вусика
2. розвертати — -аю, -аєш, недок., розвернути, -верну, -вернеш, док., перех. 1》 Руйнувати, знищувати що-небудь. || безос. || Розриваючи, вивертати в різні боки. || безос. 2》 розм. Розправляти що-небудь згорнуте, скручене. || Розкладати що-небудь складене.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвертати — Розвивати, розвинути, порозвивати, розгортати, розгорнути, порозгортати. (див. противн. завертати)  Словник чужослів Павло Штепа
4. розвертати — РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (К.  Словник української мови у 20 томах
5. розвертати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розвертати — Розверта́ти, -та́ю, -та́єш; розверну́ти, -зверну́, -зве́рнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розвертати — РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах
8. розвертати — Розвертати, -таю, -єш сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта. Кв. II. 268. 2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне? Рудч. Ск. І. 65.  Словник української мови Грінченка