Великий тлумачний словник сучасної мови

розвертати

розверта́ти

-аю, -аєш, недок., розвернути, -верну, -вернеш, док., перех.

1》 Руйнувати, знищувати що-небудь.

|| безос.

|| Розриваючи, вивертати в різні боки.

|| безос.

2》 розм. Розправляти що-небудь згорнуте, скручене.

|| Розкладати що-небудь складене.

3》 Повертаючи що-небудь, примушувати змінювати положення або напрям руху; робити розворот.

4》 розм. Відводити вбік (руку), розмахуватися (рукою) для удару, поштовху, кидка і т. ін.

|| Робити прямим що-небудь зігнуте; випрямляти, розправляти.

Розвернути груди — стати чи сісти рівно, прямо, випнувши груди, розправивши плечі.

5》 перен., розм. Давати можливість розвинутися, проявитися повною мірою.

|| рідко. Робити відчутнішим, яскравішим.

6》 перен., рідко. Детально, вичерпно доводити, показувати що-небудь, даючи можливість глибше зрозуміти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розвертати — розверта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвертати — див. повертати  Словник синонімів Вусика
  3. розвертати — Розвивати, розвинути, порозвивати, розгортати, розгорнути, порозгортати. (див. противн. завертати)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. розвертати — РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (К.  Словник української мови у 20 томах
  5. розвертати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. розвертати — Розверта́ти, -та́ю, -та́єш; розверну́ти, -зверну́, -зве́рнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розвертати — РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах
  8. розвертати — Розвертати, -таю, -єш сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта. Кв. II. 268. 2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне? Рудч. Ск. І. 65.  Словник української мови Грінченка