розворушений

Розвору́шений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розворушений — розвору́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розворушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розворушити. || розворушено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (І. Рябокляч); Щоб менше штовхали розворушені чеканням глядачі, пан Купа виліз коло самого помосту на березовий пеньок (О.  Словник української мови у 20 томах
4. розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (Ряб.  Словник української мови в 11 томах