розголосити

Розголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш, -ло́сять

Значення в інших словниках

1. розголосити — (широко повідомити дещо) рознести, розм. розплескати, роздзвонити.  Словник синонімів Полюги
2. розголосити — розголоси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. розголосити — [розголоситие] -лоушу, -осиеш; нак. -си, -лоус'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. розголосити — див. розголошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розголосити — РОЗГОЛОСИ́ТИ див. розголо́шувати.  Словник української мови у 20 томах
6. розголосити — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.  Словник синонімів української мови
7. розголосити — РОЗГОЛОСИ́ТИ див. розголо́шувати.  Словник української мови в 11 томах
8. розголосити — Розголоси́ти см. розголошати.  Словник української мови Грінченка