Значення в інших словниках
-
розголошений —
розголо́шений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розголошений —
[розголошеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
розголошений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити. || розголошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розголошений —
РОЗГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розголоси́ти. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
розголошений —
РОЗГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розголоси́ти.
Словник української мови в 11 томах