роздзвонювати —
роздзво́нювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
роздзвонювати —
-юю, -юєш, недок., роздзвонити, -дзвоню, -дзвониш, док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, поширювати скрізь яку-небудь новину, чутку, плітку і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
роздзвонювати —
РОЗДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИ, дзвоню́, дзво́ниш, док., що і без дод., розм. Розголошувати, поширювати, розповсюджувати скрізь яку-небудь новину, чутку, плітку і т. ін. Зоя роздзвонювала свою новину (В.
Словник української мови у 20 томах
роздзвонювати —
РОЗДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИ, дзвоню́, дзво́ниш, док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, поширювати, розповсюджувати скрізь яку-небудь новину, чутку, плітку і т. ін.
Словник української мови в 11 томах